З метою інвестування проектів відновлювальної енергетики в Україні пропонуємо розглянути основні засади функціонування енергетичної галузі країни.

1. Загальний стан. Інфографіка

Виробництво електроенергії в Україні здійснюється за рахунок атомних (51%), теплових (37%), гідроелектричних та інших джерел енергії (12%). Забезпеченість власним вугіллям оцінюється на рівні 92%, нафтою – на 18%, природним газом – на 22%. Ядерне паливо практично повністю імпортується. Частка власних ресурсів в паливно-енергетичному балансі України становить майже 50%.

Структура генерації Об'єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) України (станом на 05.05.2015)

АЕС – 57,7%;

ТЕС – 31,7%;

ТЕЦ – 4%;

ГЕС та ГАЕС – 5,6%;

Відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) – 1%.

Структура генерації Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України 

(станом на 05.05.2015 )

Структура генерації ОЕС України

Експерти стверджують, що технічно досяжний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України сягає 50% загального енергоспоживання. Наразі ж Україна майже не використовує ці можливості. Частка альтернативної енергетики становить лише 1%. Її основними джерелами є вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія річок, біомаси, довкілля з використанням теплових насосів.

Структура відновлюваної енергетики України

(станом на листопад 2015)

Структура відновлюваної енергетики України

В останні роки найбільш активно розвивалися сонячні електростанції (СЕС), тоді як введення нових потужностей вітрових електростанцій в Україні в 2015 році сповільнилося майже в 8 разів через анексію Криму і тривалі бойові дії на Донбасі. Тим не менш, до 2020 року Україна зобов’язалася збільшити частку “зеленої” генерації до 11%. 

2. Суб'єкти електроенергетичної галузі України

Функціонування українського енергетичного ринку забезпечують наступні суб'єкти:

Структура українського енергетичного ринку

Міненерговугілля - головний орган у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах.

ДП "Енергоринок" – державне підприємство, яким здійснюється купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, та весь її оптовий продаж.

ДП "НЕК "Укренерго" - централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії (системний оператор).

Держенергонагляд – державна організація, яка здійснює енергетичний  нагляд за режимами споживання енергії з метою організації сталої роботи об'єднаної енергетичної системи України та розробляє методології  збору і аналізу інформації для прогнозів електроспоживання на коротко- і довгостроковий періоди.

НКРЕКП – орган державного регулювання діяльності в сферах енергетики та комунальних послуг, який сприяє розвитку конкуренції в галузі та організації ефективного ринку електроенергії.

Енергопостачальна організація (Обленерго) – енергетична компанія, яка спеціалізується на постачанні та передачі електричної енергії   споживачам України.

Основні функції:

  • передача та постачання електричної енергії;
  • експлуатація ліній електропередач та підстанцій та іншого устаткування;
  • проектування, будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт електричних мереж.

Проектна організація – виконує роботи по виготовленню проектної та кошторисної документації,  погодження її в зацікавлених організаціях.      

Будівельно-монтажна організація – виконує роботи з будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів, а також монтаж устаткування.

3. Основний законодавчий акт

Головним законодавчим актом, яким регулюється вся електроенергетична галузь України є Закон України "Про електроенергетику".

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80/print1443702543251229

Цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії.

Враховуючи той факт, що державна політика в електроенергетиці базується на принципі сприяння розвитку альтернативної енергетики, в 2009 році було встановлено "зелений" тариф електростанціям, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії. Строк застосування "зеленого" тарифу передбачено до 2030 року.

До альтернативних джерел, яким встановлюється "зелений" тариф належать:

  • енергія сонячного випромінювання;
  • енергія вітру;
  • біомаса;
  • біогаз;
  • мікро-, міні- та малі гідроелектростанції;
  • геотермальна енергія.

Величина розміру "зеленого" тарифу визначається для кожного виду альтернативного джерела окремо.

Слід звернути увагу на те, що на електростанціях, які працюють на альтернативних джерелах енергії, можливе використання обладнання будь-яких виробників. При цьому, в якості бонусу, за умови застосування обладнання українського виробництва на об'єкті енергетики до 2025 року передбачена надбавка до "зеленого" тарифу у розмірі від 5 до 10%.

Також з метою захисту інвесторів від інфляційних ризиків існує прив'язка "зеленого" тарифу до євро.

На державному рівні забезпечується оплата в повному обсязі всієї виробленої електроенергії електростанціям, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (http://iknet.com.ua/uk/energy-licensing-tariffs/).

А саме, ОРЕ у кожному розрахунковому періоді зобов’язаний купувати у суб’єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, та здійснювати повну оплату вартості електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього.

При цьому слід зазначити, що порядок купівлі та розрахунків за "зеленим" тарифом затверджується НКРЕКП.

4. Основні етапи реалізації бізнес-проекту

Відмінною особливістю отримання "зеленого" тарифу в Україні, порівняно з іншими країнами Світу є те, що його отримання можливе лише після повного закінчення будівництва електростанції, що здійснює генерацію з альтернативного джерела енергії з підключенням її до мережі та отримання ліцензії на виробництво електроенергії. Тобто, отримання "зеленого" тарифу є можливим лише після проходження всіх етапів реалізації бізнес-проекту.

Середньостатистичний термін окупності проектів альтернативної енергетики в Україні складає 4 роки.

Основні етапи реалізації бізнес-проекту та короткий зміст кожного з них:

Етапи реалізації бізнес-проекту в альтернативній енергетиці

Аудит проектів енергетики – виконується з метою аналізу існуючих документів, дослідження земельної   ділянки, аналізу законодавчої бази, аналізу існуючих мереж      електропостачання, теплопостачання, аналізу потенціалу джерела альтернативної енергії, вибору основного обладнання.

Концепція проекту - включає розгляд можливих сценаріїв реалізації проекту (за основними технічними та економічними показниками), визначає умови реалізації проекту відповідно до діючого законодавства у сфері енергетики, визначає потенційні можливості та ризики проекту, огляд ринків збуту електричної/теплової енергії, а також відповідні гарантії, оцінку потенційних можливостей інвесторів щодо забезпечення достатніх умов для оптимальної роботи генеруючого об’єкта (логістика та допоміжна інфраструктура), визначення оптимального алгоритму реалізації проекту, який враховує можливості використання спрощених процедур, оптимізації термінів реалізації та витрат  за проектом.

Бізнес-план – необхідний для залучення інвестицій в проект (банківських кредитів, пайової участі інвесторів та інших джерел фінансування). Окрім того, розробка бізнес-плану включає тарифну модель для розрахунку тарифу на виробництво електричної/теплової енергії.

Проектування та будівельно-монтажні роботи – виконання проектних робіт, будівництво та введення об'єкта в експлуатацію в передбачені інвестором строки.

Ліцензування та тарифікація – даний етап передбачає отримання в НКРЕКП ліцензії на виробництво електричної енергії, розрахунок тарифної моделі та затвердження "зеленого" тарифу.

Укладення Договору купівлі-продажу електричної енергії з ДП "Енергоринок"– отримання коштів від продажу виробленої електричної енергії.

5. Висновки

Серед усіх країн СНД та багатьох азійських держав Україна є єдиною країною, в якій на сьогоднішній день створені сприятливі умови для розвитку бізнес-проектів, а саме будівництво електростанцій, що здійснюють генерацію електроенергії з альтернативних джерел енергії. На даний час 132 об'єкти отримали гарантований державою "зелений" тариф. Варто зазначити, що в Україні "зелений" тариф є одним з найбільш високих серед країн Європи.

За останні роки Україна значно просунулася в удосконаленні процедури впровадження проектів відновлюваної енергетики.

Зокрема, внесення останніх змін до чинного законодавства України посприяло забезпеченню надійного та сталого фундаменту для впровадження бізнес-проектів альтернативної енергетики країни.

Вилучення обов'язкового дотримання вимог місцевої складової у структурі "зеленого" тарифу забезпечило можливість інвестору вільно обирати обладнання для електростанції. Розширення переліку альтернативних джерел енергії, яким встановлюється "зелений" тариф, забезпечило можливість обрання найбільш економічно доцільного варіанту для інвестицій.

 

Прості рішення складних завдань