Нарешті, з 16 липня вступив в дію довгоочікуваний Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії".

Прийняття цього Закону було доленосним у вирішені питання подальшого розвитку, а можливо й навіть існування альтернативної енергетики в Україні.

Насамперед було забезпечено внесення змін в існуюче законодавство шляхом:

  • Вилучення обов'язкового дотримання вимог місцевої складової у структурі "зеленого" тарифу та встановлення відповідної надбавки до тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва.

Відтепер інвестор має право вільно обирати обладнання для електростанції, не зважаючи особливої уваги на країну походження, а орієнтуючись лише на співвідношення вартості та якості цього обладнання. Зважаючи на низький рівень розвитку виробництва обладнання для альтернативних електростанцій в Україні вимоги попереднього Закону виконати часто було просто неможливо, через що значну частину вже розпочатих проектів було "заморожено", а перспектива входу на наш ринок альтернативної енергетики втратила свою привабливість в очах інвестора.

При цьому залишився стимул до використання українського обладнання у вигляді надбавки у розмірі 5 % або 10 % до величини тарифу.

  • Розширення визначення поняття "біомаса", яке тепер включає не лише відходи, а також продукти та залишки лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства і технологічно пов'язаних з ними галузей промисловості, а також складову промислових або побутових відходів, здатну до біологічного розкладу.

Це означає, що в якості біомаси можна використовувати деревину та відходи сільського господарства у вигляді пелетів, брикетів або гранул (які набагато простіше транспортувати та зберігати, на відміну від трісок, верхівок та коренів дерев або відходів рослинництва). А також стало можливим використання в якості палива спеціальних енергетичних рослин, таких як енергетична верба, міскантус тощо, що раніше було недопустимим.

  • Вилучення тарифного коефіцієнту, що застосовується для пікового періоду часу для сонячних (СЕС) та гідроелектростанцій.

Таким чином величина "зеленого" тарифу для СЕС стала меншою. Але за умови використання більш дешевих, порівняно з українськими, панелей китайського виробництва таке зниження тарифу не суттєво впливає на термін окупності проектів будівництва СЕС.

  • Зміни коефіцієнтів "зеленого" тарифу:
    • збільшення для електроенергії, виробленої з біомаси, біогазу, гідроенергії та сонячного випромінювання приватних домогосподарств.
    • зменшення – для енергії сонячного випромінювання наземних та дахових станцій.
  • Доповнення переліку альтернативних джерел енергії, яким встановлюється "зелений" тариф, геотермальною енергією.
  • Збільшення потужності сонячних електростанцій приватних домогосподарств від 10 до 30 кВт.
  • Доповнення об'єктів виробітку електроенергії приватних домогосподарств електростанціями, що виробляють електричну енергію з енергії вітру.
  • Здійснення прив'язки "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств до курсу євро.

Хочемо сподіватися, що очікування, які покладені на цей Закон, не будуть марними, та забезпечать надійний та сталий фундамент для відродження альтернативної енергетики країни.

Прості рішення складних завдань