Багаторічний досвід співпраці компанії ІК НЕТ з іноземними інвесторами показує, що існують суттєві проблеми, пов’язані з реалізацією проектів альтернативної енергетики в Україні, і насамперед сонячної. На сьогоднішній день існує ряд проблем, які суттєво обмежують можливості подальшого розвитку сонячної енергетики.

ІК НЕТ, як експерт та практик у галузі традиційної та альтернативної енергетики, пропонує розглянути основні кроки, які необхідно вжити для того, щоб допомогти українському ринку відновлювальних джерел енергії у вирішенні проблем на законодавчому рівні.

Що зроблено

З 1 квітня 2009 року набрав чинності відповідний Закон України, направлений на створення стимулів використання відновлювальних джерел енергії, який, в результаті, дав значний поштовх розвитку альтернативної енергетики. Цим Законом було встановлено диференційовані «зелені» тарифи для електричної енергії, виробленої за рахунок використання енергії сонця, вітру, води, біомаси та біогазу. Згідно Закону:

Зелений тариф – спеціальний тариф на електричну енергію, що виробляється з відновлювальних джерел енергії, який в декілька разів перевищує тариф для станцій, що використовують традиційні ресурси, та спрямований на заохочення вкладень інвестицій в цю галузь. Величина "зеленого" тарифу залежить від року введення обєкту в експлуатацію.

Крім того, законодавством було передбачено ряд пільг та стимулів для об’єктів альтернативної енергетики, а саме:

  • звільнення від сплати податку на прибуток до 2020 року включно;
  • звільнення від сплати податку на додану вартість та ввізного мита на обладнання і комплектуючі, що постачаються в Україну в рамках проектів альтернативної енергетики;
  • 100 % виробленої електроенергії гарантовано купує ДП «Енергоринок»;
  • прив’язка «зеленого» тарифу до євро, що дозволяє захистити інвестора від інфляційних ризиків.

Що працює недосконало

Такі стимули мали б сприяти стрімкому вкладенню інвестицій в капіталомісткі проекти сонячної енергетики. Але, на практиці це працює небездоганно через неузгодженість вимог, передбачених Законом, з реаліями.

Серед існуючих проблем, які створили загрозу подальшому розвитку сонячної енергетики в Україні, хочемо виділити наступні.

1. Місцева складова.

Основною перепоною в розвитку сонячної енергетики в Україні стала місцева складова з врахуванням фіксованих часток обладнання вітчизняного виробника.

Вищевказаний Закон встановив для проектів альтернативної енергетики  обов’язкову вимогу дотримання так званої місцевої складової, що являє собою вартість обладнання чи послуг вітчизняного виробника. Така вимога була досить прийнятною для девелоперів і зрозумілою, тому що тим самим держава передбачила механізми захисту внутрішнього ринку товарів та послуг від захоплення іноземним товаром за демпінговими цінами.

Однак, з 2011 року на законодавчому рівні були прийняті такі нововведення, які стали основною перепоною в розвитку сонячної енергетики в Україні. А саме – відповідні зміни в частині встановлення місцевої складової з врахуванням фіксованих часток. Під поняттям фіксованої частки слід розуміти чітко встановлений відсоток для кожного з таких елементів місцевої складової, як обладнання, матеріали та будівельно-монтажні роботи.

Починаючи з 1 липня 2014 року, щоб отримати «зелений» тариф, фіксована  частка сонячних модулів українського походження повинна складати щонайменше 50%. Через такі вимоги вкладання інвестицій в розробку проектів сонячної енергетики було зупинено ще за півроку до настання цієї дати. Це пов’язано з наступним: реалізація проектів сонячної енергетики потребує значного часу, в тому числі за рахунок довготривалої їх підготовки (отримання дозвільної документації, вирішення земельних питань, погодження проекту тощо). Тож потенційні інвестори не ризикнули вкладати свої кошти в сонячні проекти, оскільки відчули загрозу не встигнути задекларувати введення об’єкту в експлуатацію до 1 липня 2014 року. 

Такі ризики коштували б інвестору марно витрачені мільйони євро, тому що задовольнити вимогу місцевої складової в розмірі 50% за встановленими фіксованими частками в Україні просто неможливо. Приймаючи відповідний Закон, державою не було враховано реальних можливостей вітчизняних виробників в такий обмежений період часу налагодити своє виробництво високоякісного, енергоефективного обладнання (у вигляді сонячних модулів) та вийти на ринок за конкурентоспроможною ціною. Лобіювання Закону з фіксованою часткою місцевої складової стало вигідним лише деяким гравцям ринку, створивши при цьому їх монопольне становище.

2. Процедура приєднання.

Більша частина електричних мереж потребує реконструкції та модернізації (заміну ЛЕП, трансформаторів та ін.) у разі підключення додаткової потужності у вигляді нових сонячних електростанцій (СЕС). Така реконструкція потребує значних капіталовкладень. Разом з тим Законом України «Про електроенергетику» передбачено приєднання об’єктів альтернативної енергетики за кошти енергопередавальної компанії (Обленерго), в тому числі за рахунок поворотно-фінансової допомоги для замовника (інвестора). Це означає, що кошти, які інвестор вкладає у схему видачі потужності СЕС, Обленерго має потім повернути. Але насправді на сьогоднішній день механізм поворотно-фінансової допомоги державою не розроблений, і через це інвестор не може визначити порядок і час проведення процедури приєднання у зазначений спосіб. Тому у більшості випадків підключення об’єктів з використанням відновлювальних джерел енергії здійснюється за власні кошти інвесторів, що пояснюється їх зацікавленістю реалізувати свої проекти в оптимальні терміни. Тим самим інвестор захищає себе від відповідних ризиків.  

3. Умови підготовки проекту.

Однією з причин низького темпу впровадження проектів сонячної енергетики та "відлякування" інвесторів є довготривалий процес підготовки проекту. У інвестора відсутнє бажання витрачати час та гроші на виконання ряду підготовчих заходів, які передбачені діючим законодавством України. Не маючи практичного досвіду підготовки таких проектів в Україні, інвестора здебільшого цікавлять готові майданчики під будівництво СЕС, з вже отриманими дозвільними документами. Але досконало розробленого ресурсу, який би дозволив інвестору здійснити пошук таких майданчиків в Україні, не існує.  

Пропозиції ІК НЕТ

Пропозиція 1. Вважаємо доцільним скасувати фіксовані частки місцевої складової для сонячних електростанцій. Тим самим інвестору надається можливість самостійно визначати частку інвестицій в місцеву складову. Кошти, які розподілятиме інвестор для наповнення місцевої складової можуть бути направлені на:

  • проектні роботи;
  • придбання основного обладнання;
  • реконструкцію електричної мережі для приєднання об᾿єкту;
  • виконання будівельно-монтажних робіт тощо.

Враховуючи те, що виробництво сонячних панелей та інверторів не налагоджене в Україні, інвестор здебільшого вкладатиме кошти в модернізацію та реконструкцію електричних мереж для приєднання СЕС.

Таке нововведення повинно підвищити зацікавленість інвесторів у сонячних проектах, завдяки можливості самостійно приймати рішення щодо вибору та закупівлі обладнання з точки зору економічної доцільності, а не примусової необхідності.

Пропозиція 2. На сьогоднішній день «зелений» тариф для сонячних об’єктів електроенергетики є досить високим. В той же час "зелені" тарифи для об’єктів з використанням біомаси та біогазу, що здійснюють генерацію електричної енергії в мережу рівномірно і цілодобово, є необґрунтовано заниженими у порівнянні з тарифами для СЕС з нерівномірним розподіленням генерації впродовж доби.

Для встановлення компромісу між інвестором та державою, пропонуємо для проектів сонячної енергетики, які ще не введено в експлуатацію або знаходяться на стадії початкового проектування і не понесли значних капітальних витрат, внести зміни щодо зменшення існуючого розміру «зеленого» тарифу до економічно обґрунтованого рівня в такий спосіб:

  • для наземних сонячних електростанцій потужністю вище 10 МВт – на 50%.
  • для дахових/фасадних сонячних проектів – на 10%.

Це необхідно для того, щоб створити більш привабливі умови для впровадження малопотужних проектів та в цілому збільшити їх обсяг в енергетичному секторі. В свою чергу впровадження малопотужних проектів СЕС дозволить забезпечити рівномірний розподіл навантаження на об’єднану енергетичну систему України.

Зменшення розмірів «зеленого» тарифу для різних видів СЕС, диференційованих за потужністю, виглядає наступним чином:

 

Вид сонячної електростанції

Коефіцієнт та розмір «зеленого» тарифу,

станом на 01.05.2014

Зменшення «зеленого» тарифу від існуючої величини, % 

Коефіцієнт та розмір «зеленого» тарифу,

у разі його зменшення

Кзт

ЗТ, євроценти

%

Кзт

ЗТ, євроценти

наземна  потужністю до 1 МВт

3,50

33,93

20

2,80

27,14

наземна  потужністю до 10 МВт

3,50

33,93

30

2,45

23,75

наземна потужністю більше 10 МВт

3,50

33,93

50

1,75

16,96

на дахах та/або фасадах будинків потужністю  більше 100 кВт

3,60

34,90

10

3,24

31,41

на дахах та/або фасадах будинків потужністю  менше 100 кВт

3,70

35,87

10

3,33

32,28


Пропозиція 3. Так як механізм поворотно-фінансової допомоги в частині приєднання до електричних мереж не діє для об’єктів альтернативної енергетики, вважаємо доцільним встановити такі умови по приєднанню цих об’єктів, як у випадку нестандартного приєднання. Це допоможе замовнику самостійно контролювати термін виконання проектно-кошторисної документації, обсяг робіт, необхідний для приєднання, і, безпосередньо, сплату вартості за приєднання, а також скоротити термін виконання всіх робіт. Слід зазначити, що сплачуючи послуги з приєднання за нестандартними умовами, одночасно інвестор дотримається вимоги місцевої складової (у разі відсутності фіксованих часток, як це пропонувалося вище), що є обов’язковою умовою для отримання «зеленого» тарифу. 

Окрім безпосередньої модернізації мереж, така зміна полегшить правила гри для інвесторів та сприятиме надходженню іноземних інвестицій.

Пропозиція 4. На допомогу інвестору та для покращення умов залучення інвестицій в сонячні проекти, пропонуємо розробити вдосконалений інформаційний ресурс у вигляді інтерактивної карти проектів альтернативної енергетики України (надалі - "Карта").

Дана "Карта" дозволить здійснювати оптимальний пошук проектів за певними критеріями, в тому числі щодо наявності дозвільних документів, таких як:

  • Право землекористування та цільове призначення земельної ділянки під забудову;
  • Технічні умови на приєднання об’єкта до зовнішніх електричних мереж;
  • Технічні умови щодо пожежної та техногенної безпеки, екології та інші;
  • Містобудівні умови та обмеження;
  • Топогеодезична та геологічна документація;
  • Звіт про аналіз сонячної радіації;
  • Проектна документація по об’єкту з відповідними погодженнями;
  • Дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт тощо.

Розроблена «Карта» за такими критеріями зможе прискорити темпи впровадження проектів сонячної енергетики. Крім того, за зразком карти сонячних проектів є доцільність впроваджувати такі інформаційні ресурси в інших секторах відновлювальної енергетики, з метою сприяння покращенню інвестиційного клімату у цій галузі. 

Підсумки

Всі вищевказані пропозиції ІК НЕТ передбачають переваги для всіх учасників реалізації проекту, серед яких слід виділити наступні:

Для інвестора:

  • створення гнучких умов для прийняття самостійних рішень щодо наповнення інвестиціями місцевої складової;
  • спрощення умов забезпечення місцевої складової в цілому;
  • встановлення зрозумілих умов приєднання об’єктів до електричних мереж;
  • оптимізація умов пошуку інвестиційних проектів сонячної енергетики за рахунок "Карти";

Для Обленерго:

  • модернізація та реконструкція електричних мереж за кошти інвестора;

Для держави:

  • поповнення державного бюджету (за рахунок податкових платежів);
  • підтримка вітчизняного виробника.

Вищевказані переваги дозволять забезпечити сталий розвиток сонячної енергетики та сприятимуть уникненню монопольного становища на внутрішньому ринку, створюючи рівні умови для всіх. В зворотному випадку, в умовах діючого Закону, сонячна енергетика в Україні просто не зможе розвиватися. І врятувати цей сектор альтернативної енергетики можуть тільки правильні законодавчі зміни, прийняті у найближчий час.

Прості рішення складних завдань