Про "зелений" тариф - замовте хоч слово.
Задаємо собі пару питань ...
Скільки грошей необхідно витратити на виробництво і реалізацію літра молока, або кілограма пшениці і т.д. і т.п.?
А якщо ми порахуємо всі кроки технологічного процесу?
Якщо ми, на кожному кроці виробництва, віднімемо витрати на споживання електрики?
За неточними розрахунками, при повному розумінні того, що ми вважаємо дуже поверхнево, ми віддаємо собі звіт в тому, що ці суми значні. Ми не беремо до уваги багато. Сировина, логістику, зарплати, і звичайно податкову складову. Зараз, в Україні, в черговий раз, ходять по просторах батьківщини чутки. "Зрада" переслідує нас, як тільки може. Скасують тариф! ВС, щось нашептав. Експерт, щось натякнув. Тому, ми розглянемо ситуацію з точки зору реальності, а не домислів і міфотворчості. Уявімо собі, що "зелений" тариф скасували. Знову ж, уявімо, де то на безкрайніх просторах нашої батьківщини, сидить у своєму кабінеті заслужений фермер України, і сумує. Про що він може думати? Напевно, про те ж, що і інші господарники. У такої людини, багато, дуже багато, усіляких турбот. Ці турботи могли б за своєю тяжкістю поменшати, якщо б його підприємство отримувало прибуток. І чим більше, тим краще. Прибуток, це величина зрозуміла кожному. Є гроші - проблем менше. Питання відкрите - де взяти прибуток? Прибуток це не тільки те, що ви можете продати, або збути продукцію. Прибуток це кінцевий результат всіх ваших дій на ринку.
Чи розуміє наш фермер, що він може конкурувати з іншими учасниками ринку?
Яким чином він може конкурувати?
Хочеш, чи не хочеш, він повинен згадати про таку ринкової категорії, як собівартість. Як електроенергія впливає на собівартість? Прорахунки можуть бути різними, тому, що у виробництві використовують різні технології. Але загальне розуміння, що це впливає на собівартість - воно є. Уявімо, що немає тарифу, але у фермера є сонячна електростанція (СЕС). Або у нього працює біогазова установка (БДУ). Або станція на біомасі (ТЕС).
Якщо є, то у цього фермера є, сто відсоткова можливість, зменшити собівартість продукції на своєму підприємстві. Не кажучи про те, що його підприємство стає менш залежним від ситуації. Фермеру, не можуть відключити світло несподівано посеред робочого дня. Йому не виставлять рахунки, які зроблять його ще більш сумним. Кредити на будівництво альтернативного джерела? - запитають ті, хто цікавиться темою. Кредити дають міжнародні організації. І ці гроші називають - "дешевими". Даємо посилання на вичерпну інформацію з даного питання. Посилання тут.
Це лірична преамбула, далі, по суті:
Ваше підприємство і організація в процесі виробництва і реалізації продукції, послуг, витрачають сировину, матеріали, паливо, енергію, амортизують основні фонди, оплачують працю працівників, несе витрати по обслуговуванню і управлінню виробництвом, реалізації продукції, оплачує послуги інших організацій. Сукупність усіх поточних витрат на виробництво і реалізацію продукції, виражених у грошовій формі, утворює собівартість цієї продукції.
За даними Міністерства торгівлі США, для 86% промислової продукції витрати на енергію в структурі її собівартості не перевищують 5%. Інтерес до енергозбереження у компаній-виробників такої продукції виникає тільки в умовах високих і зростаючих цін на енергоносії або при обмеженнях на їх отримання.
Собівартість продукції - один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, що виражає в грошовій формі всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Зниження енергетичної складової собівартості продукції є одним з головних шляхів зниження собівартості в цілому. Частка вартості спожитої електроенергії у виробництві продукції характеризується показником енергоємності. Енергоємність продукції - показник, що характеризує кількість енергії, витраченої на одиницю випуску продукції або виконаних робіт (наданих послуг).
Основними причинами високої енергоємності продукції є:
1. Зношеність обладнання електростанцій, низький ККД перетворення первинних енергоносіїв в електроенергію і ін .;
2. Неекономічні системи електроосвітлення;
3. Відсутність ефективного розрахунку витрат на видобуток первинних енергоносіїв та виробництво енергії;
4. Морально і фізично застаріле технологічне обладнання;
5. Завищені ціни на енергію та енергоносії;
6. Відсутність матеріальної зацікавленості у впровадженні енергозберігаючих технологій та в економії енергоресурсів.
Ми, говоримо про ринок. І про конкурентоспроможность. Що таке ринок, мовою економіки? Ринок. Є відомі в літературі формулювання ринку, можна дати наступне визначення, агропродовольчий ринок - це форма економічних відносин в агропродовольчій економіці, в рамках яких формуються попит, пропозиція і ціни на товари і послуги. Основним товаром агропродовольчого ринку є продукція сільськогосподарських і переробних виробництв - сировина, корми та харчові продукти.
Що впливає на механізм регулювання ринкових відносин?
Перше це закон вартості, що визначає формування рівня середніх цін і рівня матеріальних і трудових витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та продовольства.
Друге - закон попиту і пропозиції, що визначає ефективність обміну між суб'єктами ринку, співвідношення грошових і товарних потоків.
Третє - кон'юнктура. Економічна ситуація на ринку, що характеризується співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем цін, товарних запасів і ін ..
Четверте - конкуренція. Економічне суперництво між відокремленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту, механізм стихійного регулювання процесів виробництва за допомогою переходу капіталу в більш прибуткові сегменти ринку, в результаті чого неспроможні підприємства розоряються і стають банкрутами.
При розумінні того, що вище сказане відомо, але часто забувають згадати про собівартість. Не просте запитання для будь-якого бізнесмена, що може вплинути на чотири складові визначення ринку одночасно, з вигодою для учасника ринкових відносин. Питання, який собі задають всі, незалежно від форми і величини свого бізнесу. У нас є, чотири критерії, які роблять Ваш бізнес успішним, або, не успішним.
Як приклад. За визначенням, основним товаром агропродовольчого ринку є продукція сільськогосподарських і переробних виробництв - сировина, корми та харчові продукти. Ми вже знаємо, що на механізм регулювання ринкових відносин впливають вищеописані фактори і критерії. За фактом, всі чотири чинника можуть бути задіяні одночасно за умов, коли бізнесмен відштовхується, в першу чергу, від такого поняття, як собівартість продукції. Собівартість продукції - найважливіший якісний показник, в якому відображаються всі успіхи і недоліки виробничо-господарської діяльності. Він відображає ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, основних фондів, рівень організації виробництво та праці.
Зниження собівартості продукції - найважливіший джерело зростання прибутку в ринкових умовах. На жаль, наша країна за цим показником значно поступається розвиненим країнам. Частка енергетичної складової в собівартості продукції в Україні, в даний час, вище в півтора-два і більше разів. Історичні зміни показали, що при збереженні інших складових собівартості на колишньому рівні, вироблена в період «перестройки» продукція виявилася неконкурентоспроможною не тільки на зовнішньому, але і на внутрішньому ринку. Першим фактором, який впливав на економічну ситуацію, це монопольне становище енергопостачальних організацій, що в свою чергу неминуче викликало подальше зростання цін на вироблені товари і послуги підприємств-споживачів електроенергії і тепла.
Сьогодні висувається аргументація про необхідність подальшого підвищення тарифів. Логіка аргументів зводиться до згадки очевидного факту, що країна повинна досягти світового рівня цін на енергоносії. При цьому, не береться до уваги, реальна ситуація в економіці країни. Тому, нам необхідно повернутися до реальних законів роботи ринку. Ми знаємо, що бажання заробити якомога більше, обмежена - платоспроможністю платника. Нічим платити, немає покупця. В результаті порушення законів ринку ми отримуємо результат. А що може бути результатом? В результаті, хронічні неплатежі, які ведуть до порушення режиму стійкого енергопостачання споживача, при цьому страждають від так званих «віялових» відключень і ті, хто регулярно оплачує послуги енергетичних організацій.
В умовах кризи страждають всі, в тому числі і виробники енергії. Згодом, економічний дисбаланс в країні, порушення економічних зв’язків між окремими підприємствами, і цілими галузями промисловості. Абсурдність такого становища призвело до ідеї регулювання ринкових відносин з боку держави. Вже давно назріла необхідність встановлення балансу інтересів виробника і споживача енергії. Також, нам необхідно усвідомити, що ми на світовому ринку, з таким енергоємним товаром, а отже, і вартістю, ми не конкурентоспроможні.
Якщо розуміти проблематику ринку енергетики в цілому, то вже давно має прийти розуміння того, що альтернативні джерела енергії, енергозбереження, все це можна віднести до екологічно чистим, альтернативним, невичерпним фінансовим "драйверам" економіки.